Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови
священиків — кова, кове, церк. Прикм. до священик; належний священикові … Український тлумачний словник
священик — [св ашче/ниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
священик — 1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; ієрей; пресвітерат, 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі… … Словник церковно-обрядової термінології
священик — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
священик парафіяльний — 1. Ієрей, призначений головою парафії; настоятель; намісник; парох; 2. Ієрей, що служить при парафіяльній церкві … Словник церковно-обрядової термінології
Пресвітер - священик - єрей — Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter пресвітер, ίερεύς, sacerdos священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536 1568). Пресвітер термін … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
парафіяльний священик — див. священик парафіяльний … Словник церковно-обрядової термінології
єгомостуньо — священик, піп [I] … Толковый украинский словарь
Сусальников, Михаил — священик, автор слова на новый 1774 год. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
